Комунальне підприємство
"Обласний перинатальний центр"
Рівненської обласної ради

ЗАТРИМКА РОСТУ ПЛОДА

Шифр МКХ-10-Р05

Малий для гестаційного віку (МГВ) плід відноситься до таких плодів, які не досягають специфічного біометричного або вагового порогу до відповідного гестаційного віку. Десята вагова перцентиль найбільш часто використовується для визначення МГВ. Тільки 10 % дітей з найнижчою масою відносяться до плодів, малих для гестаційного віку. Чим нижча перцентиль для визначення МГВ, тим більша імовірність затримки росту плода. При цьому низька маса плода не обов'язково пов'язана з затримкою його росту.

Затримка росту плода (ЗРП) - ускладнення вагітності, яке розвивається внаслідок плацентарної недостатності і призводить до  народження дитини з масо-ростовими параметрами нижче 10-ої перцентилі для даного терміну вагітності.

Вагова перцентиль новонародженого і біометричних параметрів плода визначається за допомогою спеціальних діаграм (відповідність маси дитини при народженні і біометричних параметрів плода його

Рис. 1. Вагові перцентилі у відповідності до терміну вагітності

Примітка: 10 перцентиль та менше відповідає малим для гестаційного віку плодам;

50 перцентиль – середнім (нормальним) за масою плодам;

90 перцентиль та більше – великим для гестаційного віку плодам (імовірність крупного плода).

Таблиця 1. Центильна оцінка фізичного розвитку новонародженого 

Класифікація. Виділяють дві форми ЗРП:

1)    симетрична - маса і довжина плода пропорційно знижені, всі органи рівномірно зменшені у розмірах;

2)    асиметрична - зниження маси плода при нормальних показниках його довжини, непропорційними розмірами різних органів плода.

Фактори ризику ЗРП:

     1. Медичні:

-      хронічна артеріальна гіпертензія;

-      цукровий діабет;

-      системні захворювання сполучної тканини;

-      тромбофілії;

-      захворювання нирок;

-      прееклампсія вагітних;

-      багатоплідна вагітність;

-      крововтрата під час вагітності;

-      аномалії пуповини та розташування плаценти;

-      перинатальні інфекції;

-      ЗРП в анамнезі;

-      хромосомні та генетичні порушення;

-      медикаменти (варфарин, фенітоїн).

2. Соціально-економічні:

-      недостатнє харчування;

-      тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків;

-      забруднення навколишнього середовища;

-      професійні шкідливості.

                                           Діагностика.

    Біометричні методи:

- визначення висоти стояння дна матки (ВДМ) у ІІ-ІІІ триместрах вагітності на основі гравідограми (рис. 2). В нормі до 30 тижня приріст ВДМ складає 0,7-1,9 см на тиждень; в 30-36 тиж. –  0,6-1,2 см на тиж.; 36 і більше – 0,1-0,4 см. Відставання розмірів на 2 см або відсутність приросту протягом 2-3 тиж. при динамічному спостереженні дає підставу запідозрити ЗРП;

Рис. 2  Гравідограма

-      ультразвукова фетометрія включає визначення розмірів голівки, окружності живота та довжини стегна. При визначенні невідповідності одного або декількох основних фетометричних показників терміну вагітності проводиться розширена фетометрія та вираховуються співвідношення лобно-потиличного розміру до біпарієтального, окружності голівки до окружності живота, біпарієтального розміру до довжини стегна, довжини стегна до окружності живота. Найбільш цінним показником є прогнозована маса плода.

За даними УЗД виділяють три ступеня тяжкостіЗРП:

-      І ступінь –  відставання показників фетометрії на 2 тижні від гестаційного терміну;

-      ІІ ступінь – відставання на 3-4 тижні від гестаційного терміну;

-      ІІІ –більше ніж на 4 тижні.

Фетометрія є інформативною з 20 тижня вагітності (А).

Моніторинг стану плода

Для діагностики функціонального стану плода використовуються наступні біофізичні методи:

-      біофізичний профіль плода (БПП) -  оцінюється сума балів окремих біофізичних параметрів  (дихальні рухи плода, тонус плода, рухова активність плода, реактивність серцевої діяльності плода на  нестресовий тест (НСТ), об’єм навколоплодових вод).

-      модифікований БПП поєднує нестресовий тест з індексом амніотичної рідини.

Таблиця 2. Оцінка результатів визначення показників біофізичного профілю плода 

-      доплерометрія швидкості кровотоку у артерії пуповини (відображає станмікроциркуляції у плодовій частині плаценти, судинний опір якої відіграє основну роль у фетоплацентарній гемодинаміці) (A).

Діагностичні критерії:

         Нормальний кровотік – високий діастолічний компонент на доплерограмі по відношенню до ізолінії, співвідношення амплітуди систоли до діастоли становить не більше 3.

         Патологічний кровотік:

- сповільнений кровотік – зниження діастолічного компоненту, співвідношення амплітуди систоли до діастоли становить більше 3.

- термінальний кровотік (свідчить про високу вірогідність антенатальної загибелі плода)

         Нульовий– кровотік у фазі діастоли припиняється  (на доплерограмі відсутній діастолічний компонент)

Негативний (реверсний, зворотний) – кровотік у фазі діастоли набуває зворотного напрямку (на доплерограмі діастолічний компонент нижче ізолінії).

Лише дані комплексного динамічного спостереження і, в першу чергу, акушерська ситуація дають можливість встановити діагноз та  сформувати план ведення.

Тактика ведення вагітності з ЗРП (див. алгоритм).

1. Лікування захворювань вагітної, які призводять до виникнення ЗРП.

1. Поетапне динамічне спостереження за станом плода:

2.1. При  нормальних показниках біофізичних методів діагностики стану плода можливе амбулаторне  спостереження та пролонгування вагітності до доношеного терміну .

2.2. Госпіталізація вагітної акушерського стаціонару ІІІ рівня надання медичної допомоги здійснюється за умови наявності наступних результатів дослідження БПП і/або доплерометрії кровотоку:

- патологічна оцінка БПП (4 бали і нижче);

- повторна (через добу) сумнівна оцінка БПП (5-6 б.);

- сповільнений діастолічний кровотік в артеріях пуповини;

- критичні зміни кровотоку в артеріях пуповини (нульовий та реверсний).

2.3.При сповільненому діастолічному кровотоці у артеріях пуповини  проводять дослідження БПП:

- за відсутності патологічних показників БПП  проводять повторну доплерометрію з інтервалом у 7 днів;

- при наявності патологічних показників БПП, проводять доплерометрію щонайменше 1 раз на 2 дні та БПП щоденно.

Оскільки немає ефективного методу лікування ЗРП та дистресу плода (А), ключовим моментом у веденні таких вагітних є чітка оцінка стану плода та своєчасне розродження (А).

1. Погіршення показників плодового кровотоку (виникнення постійного нульового або реверсного кровотоку в артеріях пуповини) у терміні після 30 тижнів є показанням для розродження шляхом операції кесаревого розтину. У терміні до 30 тижнів вагітності, зважаючи на глибоку функціональну незрілість плода, велику імовірність перинатальних втрат, питання про спосіб розродження вирішується індивідуально залежно від акушерської ситуації та поінформованої згоди вагітної.

Пологи

1. Розродження через природні пологові шляхи проводять (під  кардіомоніторним контролем за станом плода) при нормальному або сповільненому кровотоці у артеріях пуповини, якщо немає дистресу плода (оцінка БПП 6 б. і нижче).
2. Показанням для розродження шляхом кесаревого розтину є:

- критичні зміни кровоплину у артеріях пуповини (нульовий та реверсний) - екстрене дострокове розродження треба проводити незалежно від терміну вагітності;

- гострий дистрес плода (брадікардія менше 100 уд./хв. та патологічні децелерації ЧСС) незалежно від типу кровотоку (нормальний чи сповільнений) у артеріях пуповини під час вагітності;

- патологічний БПП (оцінка 4 б. і нижче) при відсутності біологічної зрілості шийки матки (після 30 тижнів вагітності).

Профілактика.

1. Виявлення факторів ризику ЗРП та проведення динамічного контролю за пацієнтами цієї групи вагітних.
2. Відмова від шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю тощо).