Усі ви, в очікуванні немовляти, прагнете отримати якомога більше інформації стосовно вагітності, пологів, грудного вигодовування та догляду за новонародженим. Щодня, ви шукаєте відповідні матеріали в енциклопедіях для батьків, на інтернет-ресурсах та на форумах для вагітних, адже, як люблячим батькам, вам хочеться дати вашій дитині максимум турботи та опіки. І чим ближче пологи, особливо, якщо ви очікуєте первістка, тим більше запитань у вас виникає. Саме тому, ми й вирішили створити для вас цей посібник, на сторінках якого наші акушер-гінекологи, неонатологи, анестезіолог, терапевт та психолог прагнули дати відповіді на найбільш хвилюючі вас питання.
Про здоров’я і розвиток майбутньої дитини важливо починати дбати ще до її народження. Тому, від початку вагітності необхідно обов’язково переглянути свій спосіб життя, збалансувати свій раціон і режим харчування.
Слід уникати нервового та фізичного перенапруження: не перевантажувати себе важкою фізичною працею, що вимагає значних зусиль, частих згинань тулуба, а також знаходження в незручній позі протягом тривалого часу,довгого стояння на ногах і перебування в сидячому положенні,стресових ситуацій.
Необхідно утриматися від прийняття гарячої ванни, відвідування лазні, купання в природних водоймах з сумнівними екологічними якостями і в холодній воді взагалі, надмірного загоряння та тривалої присутності під відкритими сонячними променями.
Варто повністю відмовитися від паління, вживання алкоголю, неприпустимий прийом будь-яких наркотичних засобів.
Потреба в кисні при вагітності підвищується приблизно на 30% і особливо активно кров насичується киснем під час прогулянок на свіжому повітрі,які обов’язково мають бути включені в режим дня.
При вагітності у жінки спостерігається швидка стомлюваність, в результаті якої з´являються запаморочення, підвищена сонливість. Тому тривалість сну вагітної повинна бути не менше 8-9 годин. Для того, щоб поліпшити сон, кімната майбутньої мами повинна добре провітрюватися кілька разів на день, особливо перед сном.
Так як харчування під час вагітності - один з основних і важливих чинників її здорового перебігу і збереження здоров´я матері та малюка, то прийом їжі слід проводити в одні й ті ж самі години. Важлива умова правильного харчування - не кількість їжі, а якість, різноманітність і хороша засвоюваність продуктів. Тому старайтесь їсти часто, але малими порціями, не голодувати і не переїдати. Найбільш важливо для вагітної вчасно поснідати, причому сніданок краще проводити не відразу після підйому, а приблизно через півгодини, щоб уникнути характерної для ранкових годин нудоти і блювоти.
Як правило, під час вагітності у багатьох жінок розвивається схильність до закрепів, яка прогресивно наростає зі збільшенням терміну. Щоб забезпечити нормальну роботу кишківника та поступлення вітамінів рекомендується вживати рослинну їжу, фрукти, ягоди, овочі, та інші продукти, що містять клітковину. Протягом всієї вагітності рекомендовано обмежити кількість легкозасвоюваних вуглеводів(цукру, солодощів, мучних виробів) , так як вони можуть викликати ожиріння вагітних та надлишкову вагу новонароджених.
Перевагу слід віддавати їжі, що пройшла термічну обробку, їсти менше смаженого, гострого, солоного, жирного і копченого. Консерви, страви в маринаді, прянощі також небажані. Відмовтеся від сирої риби, суші, сирів з цвіллю, екзотичних продуктів. Обов'язково включайте в свій раціон харчування м'ясні продукти і рибу, каші, сухофрукти, сир і кисломолочні продукти – вони містять багато повноцінних білків та мікроелементів.
Лише дотримання зазначених рекомендацій забезпечить умови для хорошого перебігу вагітності та зменшить потребу в медикаментозних засобах.
Критичні періоди – це певні періоди вагітності, коли є найбільш висока небезпека її переривання. Встановлено, що ці терміни є більш-менш загальними для жінок, що входять в ті чи інші групи ризику.
Для кожного критичного періоду можна виділити найбільш характерні причини переривання вагітності.
Перші три з половиною місяці вагітності. Перший критичний період доводиться на 2-3-ю тижня вагітності, коли жінка може ще не припускати, що в її організмі починає розвиток нове життя. На цьому терміні відбувається імплантація плодового яйця, тобто його впровадження в слизову оболонку матки. Причини: аномалії будови матки, травми ендометрію, хромосомні і генетичні аномалії розвитку зародка.
Наступний критичний період – 8-12 тижнів вагітності. У цей період починає розвиватися плацента, і основна причина переривання в ці строки – гормональні порушення.
Критичний період – 18-22 тижні вагітності – час активного росту матки. На цьому етапі становлять небезпеку аномалії розташування плаценти.
Черговий етап інтенсивного зростання плода і матки доводиться на строки 28-32 тижня. Порушення розвитку вагітності в ці терміни можуть викликати такі ускладнення, як плацентарна недостатність і відшарування плаценти.
Найбільш поширені небезпечні симптоми при вагітності :
1. Ваша дитина рухається менше, ніж зазвичай, або перестала рухатися взагалі (цей симптом можна враховувати тільки в тому випадку, якщо ви регулярно відчуваєте рухи (ворушіння) дитини протягом декількох днів, що відбувається зазвичай після 18-20-го тижня вагітності). Для того, щоб зрозуміти, що характер рухів змінився, вам потрібно щоденно контролювати його рухову активність, підраховуючи кількість поштовхів.
2. Сильний, раптово виниклий або безперервний біль (або хворобливість) в животі .
3. Вагінальні кровотечі (кров’янисті виділення) .
4. Збільшення піхвової секреції (виділень) або зміна їх характеру – тобто, якщо суттєво збідьшилась їх кількість, водянистими, або навпаки – слизовими, або кривавими (навіть якщо їх колір всього лише блідо-рожевий або в їх складі видно поодинокі згустки крові). Примітка: після 37-го тижня збільшення кількості піхвового слизу є нормальним, і воно може означати, що найближчим часом у вас почнуться пологи. Таке явище носить назву відходження слизової пробки.
5. Відчуття сильного тиску в тазовій області (відчуття, що дитина прагне покинути ваш організм), болі в попереку (тим більше, якщо раніше вони у вас не виникали), спазми і болі в животі, що нагадують менструацію, наявність більше 4-х переймів або маткових скорочень (навіть безболісних) за годину до настання 37-го тижня, що може бути ознакою передчасних пологів.
6. Хворобливе сечовипускання або печіння при спорожненні сечового міхура, а також відсутність сечі або рідкісне сечовипускання з незначною кількістю сечі.
7. Сильна, що супроводжується болем або лихоманкою безперервна блювота.
8. Температура тіла 37,8°С і вище, озноб.
9. Порушення зорової функції (двоїння, розмитість, потемніння в очах, «мушки» або плями в полі зору).
10. Стійка, сильна мігрень (головний біль). Особливо супроводжується появою проблем із зором, невизначеністю або повною відсутністю мови (онімінням). Не поспішайте пити таблетку від головного болю, тим більше, що вони небезпечні у вашому положенні! Головний біль може бути досить небезпечним симптомом при вагітності !
11. Будь-яка припухлість обличчя. Набряклість навколо очей, набряклість рук, сильний і раптовий набряк ніг або кісточок, занадто швидке збільшення ваги (більше, ніж на 1,8 кг в тиждень).
12. Стійкі або сильні судоми ніг. Яка не полегшуються при згині щиколотки або витягуванні пальців вгору, а також якщо одна нога виглядає більшою (опухлою), ніж інша.
13. Отримання будь-яких травм живота. Наприклад від удару, падіння, автомобільної аварії.
14. Непритомність, прискорене серцебиття, часті запаморочення .
15. Утруднене дихання, біль у грудях, кашель з кров’ю.
16. Тривалий запор (більше 2-3 днів), який супроводжується болем у животі, або сильна діарея. Тривала більше доби.
17. Сильний свербіж шкірних покривів на тулубі, руках, ногах, долоні або ступнях, або раптове відчуття свербежу по всьому тілу.
18. Поява симптомів грипу. Захворіти на грип вкрай небажано і ризиковано для вагітної жінки, тому ви повинні негайно повідомити свого лікаря, якщо ви були в тісному контакті з хворою на грип людиною, або якщо у вас з’явилися симптоми, що нагадують грип, такі як гарячка, нежить (або ви відчуваєте закладеність носа, кашель, біль у горлі, втомлюваність, озноб і біль у всьому тілі. Іноді симптоми можуть включати блювання або пронос (діарея).
19. Поява перших ознак інфекційних захворювань (таких як вітряна віспа (вітрянка) або краснуха), або якщо у вас контакт з хворим цими інфекціями людиною.
20. Депресія або постійне відчуття тривоги . Якщо ви відчуваєте себе глибоко нещасною, ваше життя здається вам безнадійним, у вас з’явилися напади паніки або думки про суїцид, негайно зверніться за фаховою допомогою! Врахуйте, що затяжна депресія вимагає застосування антидепресантів, які можуть серйозно нашкодити вашому малюкові!
21. Будь-які інші проблеми зі здоров’ям . які можуть бути безпосередньо пов’язаними з вагітністю (наприклад, погіршення астми).
Фізіологічний процес пологів завжди супроводжується болем різного ступеня вираженості. Хоча, раніше вважалось, що інтенсивність больового синдрому у першонароджуваних жінок сильніша ніж у тих, хто народжує повторно. Дослідження показують, що всі роділлі відчувають біль однаково. У структурі больового синдрому – 6,5 % жінок практично не відчувають пологового болю, 32,8 % - відчувають помірний пологовий біль і майже 61 % жінок потерпають від сильного болю. Саме ці жінки потребують анестезіологічного забезпечення, аби отримувати задоволення від пологів та, в подальшому, мати бажання народжувати знову. Тим більше, що сильний пологовий больовий синдром і, відповідно, стресова ситуація, негативно впливають, як на функціональний стан усіх систем і органів роділлі, так і на внутрішньоутробний стан малюка під час пологів.
За світовими рекомендаціями, найпершим показом до епідуральної анестезії (ЕПА) в пологах, є бажання самої жінки. А, окрім цього, акушерські покази та анестезіологічні (важкі дихальні шляхи, ожиріння, цукровий діабет).
Абсолютним протипоказом для спінальної та епідуральної анестезії є тромбоцитопенія.
Основне правило анестезіологічного забезпечення пологів залишається незмінним: адекватна аналгезія неускладнених пологів має проводитися мінімальними концентраціями анальгетиків.
Постійне епідуральне введення знеболювальних засобів більш ефективне для знеболення пологів і потуг. Як варіант, може застосовуватись знеболення, контрольоване пацієнтом, перевагою якої є можливість зниження дозування місцевих знеболювальних засобів.
Вибір знеболювального засобу стоїть перед лікарем у кожному індивідуальному випадку застосування його в пологах, так як він має бути безпечний для матері і плода, володіти достатньою знеболювальною дією і не вплинути на потуги.
За рекомендаціями 2016 року, стандартом для проведення спінальної аналгезії є використання спеціальної голки, яка мінімізує ризик постпункційного головного болю. Вибір техніки знеболення залежить від стану пацієнтки, ступеня прогресу пологів і технічного забезпечення лікувального закладу.
Отже, для жінок, яким показане знеболення пологів, є багато ефективних аналгезуючих методик. Варто враховувати, що прохання жінки про полегшення болю є достатнім для застосування аналгезії. Вибір конкретного методу знеболення має бути індивідуальним з урахуванням анестезіологічних і акушерських факторів ризику, бажань пацієнтки, перебігу пологів і наявних ресурсів лікарні.
У Вас народилось немовля! Скільки радощів та надій має ця подія. Перші 3-5 діб, поки Ви та Ваш малюк зміцніє, спостереження і догляд за ним буде у надійних руках медичних працівників пологового будинку. Коли ж Ви разом з дитинкою повернетесь з пологового будинку до дому, подальша її доля і здоров’я залежатиме від Вас. Тому, звісно, кожні батьки хочуть знати максимум інформації, яка допоможе їм правильно доглядати за своєю дитиною в період новонародженості.
ТРАНЗИТОРНІ (ПЕРЕХІДНІ) СТАНИ:
Вакцинація:
Перші щеплення проводяться дитині в пологовому будинку. В першу добу життя дитини проводиться вакцинація від гепатиту В. ін’єкцію роблять у стегно.
Друге щеплення також проводять в пологовому будинку, - проти туберкульозу (БЦЖ). Його роблять усім здоровим новонародженим на 3-5 добу життя. На шкірі зовнішньої поверхні лівого плеча до моменту виписки новонародженого з пологового будинку ніяких слідів не залишається, але через 4-6 тижнів у місці введення вакцини з’являється інфільтрат (ущільнення) діаметром 3-8 мм, потім виникає пустула (гнійничок), що нагадує пухирець, після чого утворюється скориночка і, нарешті, невеликий втягнутий рубчик, що залишається на все життя. Ще до утворення рубчику, місце введення вакцини необхідно оберігати від забруднення та травм: не терти його губкою під час купання, оберігати від тертя об одяг. Немає потреби його чим-небудь змащувати, прикривати ватою.
Аналізи:
У пологовому будинку кожному малюку обов’язково проводять скринінг (аналізи) на вроджені захворювання. Їх рання діагностика особливо важлива, адже від термінів початку спеціального лікування безпосередньо залежить здоров’я, розумовий та психічний розвиток дитини протягом всього життя.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ ДЛЯ МАТЕРІ І ДИТИНИ:
Є певні симптоми, при яких слід негайно звертатись за медичною допомогою, у них повинні орієнтуватись усі батьки:
- Дитина погано смокче груди;
- Судоми;
- Порушення дихання: з частотою більше 60 на хвилину, або утруднене;
- У дитини гіпотермія (менше 36,6 0) або гіпертермія (більше 37,5 0);
- Пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватись.
РАННЄ ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ:
Одним із принципів грудного вигодовування згідно ВООЗ є початок грудного годування новонародженого протягом перших 30 хвилин після народження в пологовій залі, тому особливо важливо не упустити цей дорогоцінний момент. Повідомивши голосним криком про свою появу на світ, новонароджена дитина скоро вимагатиме відновлення зв’язку організмом матері, у неї прокидається рефлекс «пошуку грудей», вона потребує материнського молока та тепла її тіла. Важливо прикласти дитину до грудей через 15-30 хвилин після народження, або протягом першої години в пологовій залі. В цей час малюк виявляє готовність і починає шукати мамину грудь: намагається підняти голівку, відкриває рот, висовує язичок.
Своєчасне прикладання сприяє:
- Прискоренню вироблення і виділення грудного молока;
- Реалізації пошукового та смоктального рефлексів у новонароджених;
- Заселенню шкіряного покриву, слизової оболонки ротової порожнини, травного каналу дитини корисними бактеріями від матері, а не хвороботворними з навколишнього середовища;
- З першим ковтком молозива дитина отримує не лише повноцінну їжу, але й концентрат захисних факторів.
- Ваш малюк буде вживати молозиво протягом 3-4 днів. Протягом цього часу, молозиво почне змінюватись на зріле молоко. Груди стануть гарячими та важкими протягом декількох днів.
Грудне молоко:
- Це натуральна, стерильна, тепла їжа;
- Легко засвоюється і повністю використовується організмом дитини;
- Захищає немовля від інфекцій, алергії;
- Містить гормони, ферменти, ростові, імунні фактори, що забезпечують ріст і розвиток малюка;
- Сприяє фізіологічному формуванню мікробної флори кишківника немовляти.
Переваги грудного годування:
- Грудне молоко повністю задовольняє потреби в харчуванні дитини протягом перших 6 місяців;
- Забезпечує тісний психоемоційний зв’язок матері і дитини;
- Допомагає гармонійному розвитку дитини;
- Дешевше ніж штучні суміші;
- Сприяє нормальному перебігу післяродового періоду;
- Запобігає виникненню мастопатії, пухлин молочної залози, матки та яєчників.
Ознаки правильного прикладання дитини до груді:
- Дитина всім корпусом повернута до матері та притиснута до неї, голова та тулуб немовляти перебувають в одній лінії;
- Обличчя дитини знаходиться близько від груді, підборіддя торкається до груді;
- Животик малюка притиснутий до животика мами;
- Рот дитини широко відкритий, нижня губа вивернута назовні;
- Сосок і більша частина ареоли захоплена ротом немовляти;
- Дитина розслаблена та задоволена, вона робить глибокі, повільні смоктальні рухи;
- Мати не відчуває болю в ділянці сосків;
- Чути як дитина ковтає молоко.
Часте, активне смоктання та повне вивільнення молочної залози від молока сприяє збільшенню його вироблення. Тому необхідно годувати не за розкладом, а на вимогу дитини – його «голодний» крик. Кількість годувань в перші тижні може сягати 8-10, тривалість кожного годування становить 15-20 хвилин.
Дорогі мами! Пам’ятайте, грудне вигодовування є незаперечним правом кожного малюка та природним обов’язком матері. Потурбуйтесь про здоров’я своїх дітей з перших годин народження.
ПРИНЦИПИ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ЗГІДНО ВООЗ:
Пологові будинки в нашій країна працюють за принципами грудного вигодовування згідно Всесвітньої організації охорони здоров’я та сучасної практики грудного вигодовування, відомої як ініціатива «Лікарня доброзичлива до дитини», що значно підвищує частоту і тривалість природного вигодовування.
Під час перебування в пологовому будинку Вам нададуть вичерпну інформацію щодо грудного вигодовування та практично допоможуть прикласти Вашу дитину до грудей.
Материнське молоко еволюційно формувалось мільйони років, саме тому воно є ідеальним для малюків. Воно ніколи не буває дуже міцним або дуже слабким і містить усі поживні речовини, потрібні малюку в перші 6 місяців життя. Грудне молоко чисте та безпечне. Воно завжди правильної температури та не може забруднитись.
Важливо прикласти дитину до грудей через 15-30 хвилин після народження. Завдяки першим краплям молозива травний тракт дитини починає активно заселятись дружньою мікрофлорою. Алюк, якого приклали до грудей відразу після пологів, отримує захист від можливих небезпек в незнайомому для нього середовищі.
Трапляється, що за медичними показаннями, мамі тимчасово не можна годувати груддю. У такій ситуації необхідно стимулювати лактацію. Починаючи з першої доби після пологів потрібно зціджувати груди кожні 3 години, за винятком нічної перерви.
Природою передбачений саме такий варіант: спочатку малюк отримує молозиво, а потім – грудне молоко. Тому не варто лякатися того, що дитина «голодує». Іноді, правда, догодовування сумішшю необхідне. Його призначає педіатр. Грудне молоко – це все, що потрібно протягом перших 6 місяців життя. Навіть у спекотну погоду малюки не потребують додаткової рідини або їжі. Вони просто частіше годуються.
Мати, відразу ж після народження малюка знаходиться зі своєю дитиною, може годувати її грудими, пестити в будь-який час, брати її до себе в ліжко, доглядати за нею, тоді дитина менше плаче і відчуває більше довіри до мами. Крім того післяпологова депресія у мами взагалі відсутня, або проходить значно швидше і легше, ніж у мам, які відокремлені від дитини.
До моменту виписки з пологового, мама, яка була разом з малюком, вже вміє за ним доглядати. Вона відчуває більше впевненості в своїх силах і значно довше годує свого малюка грудьми.
Годувати дитину потрібно кожного разу, коли Ваш малюк забажає цього. Приблизно кожні 2-3 години і вдень і вночі. Часті годування необхідні для стимуляції утворення молока. У випадку, якщо дитину годують на вимогу, мама може не боятися, що дитина залишиться голодною, адже вона отримує стільки молока скільки їй необхідно. Годування за вимогою корисно і для загального здоров’я дітей: у малюків швидше проходить фізіологічна жовтяниця та краще набирається маса тіла. А годуюча на вимогу мама, вже до моменту виписки з пологового виробляє за добу майже вдвічі більше молока ніж та яка годує по годинах.
Нерідко, малюки, що знаходяться на грудному вигодовування, яким пропонують час від часу попити з пляшечки, відмовляється від грудей. Це відбувається із-за так званої плутанини сосків. Коли малюк намагається добути з грудей молоко так само як із соски, у нього це погано виходить. Використання пустушки теж шкідливо, якщо не дотримуватись правил. Щоб заспокоїти дитині, насамперед, треба смоктати мамині груди.
Група складається з мам, які діляться одна з одною своїми проблемами і способами їх подолання, підбадьорюють одна одну. Трапляється, що учасниці вирішують продовжити освіту для допомоги іншим мамам і стають консультантами по природному вигодовуванню. У таких фахівців, мами можуть з’ясувати всі питання, пов’язані з годуванням грудьми.
У перебігу пологів виділяють три періоди.
В першому періоді пологів відбувається розкриття шийки матки за рахунок регулярних маткових скорочень - перейм.
Як розпізнати перейми?
Перейми схожі на посилений менструального типу біль, що періодично повторюється зменшуючи інтервали між больовими відчуттями та посилюється його інтенсивність. Коли перейми будуть виникати з інтервалом орієнтовно 5 хв., необхідно їхати до пологового будинку.
Цей період при перших пологах орієнтовно триває 10-12 год., а при наступних — 6-8 год., Сама перейма триває кілька секунд, під час яких матка напружується і жінка відчуває, що живіт стає твердим, і після цього матка розслабляється.
У міру розвитку регулярної пологової діяльності перейми посилюються та супроводжуються болями внизу живота та попереку, зрідка жінка може відчувати легкий біль “оперізуючого” характеру. Розкриття шийки матки часто супроводжують рясні слизові виділення, які можуть бути забарвлені кров'ю.
До кінця першого пологового періоду перейми стають досить інтенсивні і тривають по 90-120 секунд з інтервалом 2-3 хв.
З метою зменшення пологового болю використовують:
- медикаментозні методи (епідуральна анестезія);
- не медикаментозні методи (максимальна психологічна підтримка та заспокоєння; зміна положення тіла; локальні натискання на крижеву область; подвійне стискання стегон; гідротерапія; дихальні вправи, релаксація; масаж).
Перший період пологів закінчується повним відкриттям шийки матки та переходом до другого - потужного періоду.
Другий період пологів - період вигнання плоду або народження дитини, триває він від 5-10 хв., до 1-2 год.
В цей час жінка може відчувати сильні позиви сходити в туалет “по-великому“, що обумовленно значним тиском голівки дитини на нервові закінчення родового каналу. Саме на даному етапі є дуже важливим концентрація уваги жінки на порадах та рекомендаціях лікаря та акушерки. Оскільки в даний час дитина максимально потребує маминої допомоги.
Після народження дитини починається третій період пологів — послідовий.
Існує дві тактики ведення третього періоду пологів — активна та очікувальна.
Очікувальна — триває 30 хв., за відсутності ознак відділення плаценти протягом 30 хв., після народження дитини — проводять ручне відділення плаценти та видалення посліду.
Застосування методики активного ведення третього періоду пологів (рекомендовано ВООЗ) дозволяє знизити частоту післяпологових кровотеч, а також зменшити кількість післяпологової крововтрати.
Отже, у пологовий будинок потрібно їхати коли вже відчуєте перейми, у вас відійдуть навколоплідні води, якщо на пізньому терміні вагітності у вас з'явились кровомазання (кровотеча) або сильний біль в животі.
Післяпологовий період - починається відразу після закінчення пологів і триває протягом 6 тижнів. Протягом цього часу органи репродуктивної системи жінки повертається до стану, що існував до вагітності. Умовно його поділяють на два етапи - ранній і пізній.
Ранній післяпологовий період.
Триває протягом перших 4 годин після пологів. У цей час за жінкою ведеться спостереження медичним персоналом. Акушерка контролює виділення зі статевої щілини, маткові скорочення, вимірює артеріальний тиск, оцінює загальний стан жінки. Якщо при огляді родових шляхів помічаються пошкодження м'яких тканин (розриви, тріщини і т.д.), то лікар, залежно від клінічної ситуації накладає шви під місцевою чи загальною анестезією. У подальшому шви вимагають регулярної обробки та ретельного догляду і знімаються на 5-7 добу. До зняття швів не рекомендується сідати, годувати дитину потрібно в позі «лежачи» або напівсидячи.
Пізній післяпологовий період
Відбувається поступове скорочення матки, зменшення її розмірів, яке супроводжується виділенням так званих лохій. Скорочення матки особливо відчутні в момент смоктання дитиною грудей, тому що стимуляція соска призводить до підвищення вироблення окситоцину, який, у свою чергу, стимулює скорочення матки. Також правильному скороченню матки сприяють своєчасне спорожнення сечового міхура та кишківника. Матка досягає своїх початкових розмірів приблизно до кінця цього післяпологового періоду, тобто через 6-8 тижнів.
В процесі заживлення внутрішньої поверхні матки, з'являються післяпологові виділення – лохії. У перші тижні після пологів відзначається кров'янистий характер лохій, потім вони стають сіро-рожевими, а ще пізніше - жовто-сірими. Це абсолютно нормальне явище. Лохії не повинні мати неприємного запаху, їх виділення не повинно супроводжуватися підвищенням температури тіла або болем.
У післяпологовому періоді Вам слід особливо ретельно дотримуватися деяких гігієнічних правил:
- стежити за чистотою рук, натільної і постільної білизни;
- ваша білизна має регулярно мінятися, особливо це стосується бюстгальтера. Щоб захистити постільну білизну та матрац від забруднення кров'ю, застеліть ліжко спеціальною клейонкою;
- приймати гігієнічний душ не менше 1 разу на день (ванна протипоказана доти, поки є виділення);
- не менше 1 разу на 4 години (залежно від інтенсивності виділень) міняти гігієнічну прокладку. Перед заміною прокладки і після кожного спорожнення кишечника слід здійснювати туалет зовнішніх статевих органів;
- ні в якому разі не можна користуватися гігієнічними тампонами. Час від часу знімайте труси, щоб до промежини був вільний доступ повітря. Гігієнічна прокладка не повинна занадто щільно прилягати до тіла, шкіра промежини повинна «дихати».
Налагодження лактації після пологів
У процесі становлення лактації відбувається збільшення розмірів молочних залоз. Тому Вам слід правильно підібрати бюстгальтер: він повинен бути з натурального матеріалу, спеціально для жінок, що годують груддю, відповідати вашому новому розміру грудей. Він не повинен бути тісним, тому що це може спровокувати проблеми з грудьми.
Мати повинна пам'ятати, що основну кількість спожитого молока малюк висмоктує протягом перших 15 хв, тому довше годувати дитину недоцільно, це призводить до травматизації сосків.
Догляд за грудьми при годуванні дитини (у післяпологовий період ) передбачає:
- перед годуванням груддю слід ретельно вимити руки;
- перш, ніж запропонувати дитині груди, можна зцідити декілька перших крапель (необов'язково);
- після годування видавити кілька крапель заднього молока і обробити ним сосок і ареолу;
- почекати поки висохнуть груди. Частіше влаштовувати повітряні ванни для грудей, особливо, якщо в результаті неправильного прикладання дитини, з'явилися проблеми у вигляді саден або запалень соска;
- мити груди з милом слід під час гігієнічного душу, але не дуже часто, тому що при митті з милом змивається природне захисне жирове мастило, що виділяється спеціальними залозами на ареолі.
Іноді в післяпологовому періоді жінка може вперше виявити у себе гемороїдальні вузли. Щоб допомогти собі слід перші 3-4 дні користуватися спеціальними гліцериновими свічками, підмиватися холодною водою, не користуватися туалетним папером (краще ватою або підмиватися). Потім можна використовувати тампони з обліпиховою або оливковою олією, після консультації з лікарем - спеціальні протигемороїдальні свічки. Дієта ваша повинна бути збалансованою і багатою клітковиною, щоб уникнути запорів.
Перший візит до жіночої консультації після пологів
Краще зробити через 5-7 днів після виписки з пологового будинку. Якщо ви себе добре почуваєте, і все протікає так, як передбачав ваш лікар, то другий візит до консультації заплануйте через 1,5-2 місяці після пологів. Під час цього візиту порадьтеся з лікарем про методи контрацепції, які будуть прийнятні саме для вас.
Менструальна функція після пологів
У більшості жінок менструальна функція відновлюється приблизно через 6 місяців після народження дитини. Іноді це відбувається раніше. При виключно грудному вигодовуванні, місячні можуть бути відсутні більше року. Це індивідуальні особливості організму.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує планувати наступну вагітність через два роки після пологів. Отже про вибір методу післяпологової контрацепції варто поговорити з лікуючим лікарем ще перед випискою з пологового будинку. Акушер-гінеколог зможе підказати найоптимальніші методи саме у Вашому випадку.
Зазвичай жінка захищена самою природою від повторної вагітності в перші місяці після пологів. Даний контрацептивний ефект отримав назву – Метод лактаційної аменореї. Та для досягнення надійності в 93-100% потрібно дотримання певних умов:
- годування грудьми одразу після пологів і до 6 місяців;
- виключно грудне вигодовування не менше 8-10разів на добу
- відсутність менструації.
Комбіновані оральні контрацептиви під час годування груддю використовувати не можна!
Їх місце замінюють контрацептиви прогестеронового ряду, що є безпечними для дитини та не впливають на кількість грудного молока.
Внутрішньоматкові контрацептиви («спіраль») при неускладнених пологах можна вводити відразу після пологів, або ж через 4 тижні після народження дитини.
Бар´єні методи (чоловічі та жіночі презервативи) можна використовувати через 6 тижнів після пологів.
Добровільна хірургічна стерилізація – найнадійніший проте безповоротний метод контрацепції. Може бути виконаний під час операції кесарського розтину, або ж до 7 днів чи 6 тижнів після пологів (лапароскопічна операція). Чоловіча стерилізація технічно значно простіша і тому потребує менше часу та фінансових витрат.
Зазвичай, у вагітної жінки виникає особливий психологічний стан зосередженості на своєму внутрішньому світі, та на майбутній дитині, який в значній мірі відображається на її самопочутті та стані плоду. Цей стан – материнської зосередженості в різних мірах вираженості продовжується протягом усієї вагітності, досягає свого піку після пологів та в період грудного вигодовування. Як наслідок, суттєвих змін зазнає й емоційно-вольова сфера, що проявляється у мобілізації вольових якостей особистості задля повноцінного розвитку своєї дитини (виконання певних рекомендацій та приписів лікаря, орієнтація на здоровий спосіб життя, фізична активність, розширення та поглиблення знань про розвиток, виховання та піклування про власну дитину) та забезпеченні позитивного психоемоційного стану.
Особливості психоемоційного стану під час вагітності
Саме психоемоційний стан вагітної жінки є одним з найголовніших чинників, який безпосередньо впливає на весь перебіг вагітності та є не менш важливим для внутрішньоутробного розвитку плоду. І якщо мобілізація вольових якостей особистості жінки під час вагітності є зрозумілою, обґрунтованою, і на основі цього – пріоритетною для самої жінки, то досягнення та збереження позитивного психоемоційного стану інколи стає для жінки надважким завданням.
Ще в момент зачаття у корі головного мозку жінки формується так звана домінанта вагітності, котра визначає хід фізіологічних і психологічних процесів. Саме вона «бере на себе» зміни в організмі, необхідні для благополучного виношування плоду та успішних пологів. При цьому перебудовуються на новий лад практично всі органи та системи, зокрема і нервова. Психіка майбутньої мами, мов дзеркало, відображає зміни у нервовій системі. А вона прямо залежить від рівня гормонів, який у цей період аж зашкалює. Гормональні атаки такі великі, що вагітній потрібно багато зусиль, аби дати з ними раду. Тому вона гостріше реагує на дрібниці і стає трохи розсіяною.
Зміни у сприйнятті звичних речей пов’язані не з порушеннями функцій мозку жінки, а з її психікою, котра дуже перевантажена. Більше того, дослідження останніх років довели, що гормони, які виділяє організм під час вагітності і вигодовування дитини, розвивають ділянки головного мозку, що відповідають за навчання і пам’ять. Таким чином, інтенсивність роботи мозку майбутньої мами не знижується, а навпаки – швидкість реакції і об’єм оперативної пам’яті збільшуються майже вдвічі. Інша справа, що спрямованість мислення змінюється у бік очікуваного малятка. І це закономірно: оскільки жінка під час вагітності несе відповідальність не лише за своє життя, але й за життя і благополуччя своєї дитини, то ж на будь-які непередбачені ситуації вона мусить реагувати миттєво, уникати стресових ситуацій. Оскільки гормональний сплеск загострює інстинкт самозбереження майбутньої мами, то вона стає більш відповідальною і вимогливою до себе. Те, що раніше вона вважала не вартими уваги дрібницями, тепер для неї стає важливим. Цю особливість «вагітного» світосприйняття слід враховувати людям, з якими спілкується майбутня мама.
Мудра природа, оберігаючи жінок при надії, навмисно знизила їхній вольовий контроль за своїми почуттями – всі емоції вагітної жінки миттєво виплескуються назовні, і мамі з малюком легко і добре. В період вагітності багато жінок помічають, що емоції їх «гуляють»: з одного боку, це радість і хвилювання тому, що з організмом відбувається щось дуже важливе, з іншого боку, безповоротність того, що здійснюється усередині процесу вселяє деяку невпевненість і неспокій. Мама вірить, що все буде добре, але це ніяк не виключає всіх її сумнівів і тривог.
Підвищена тривожність – типовий стан вагітних жінок. Звичайно страхи активізуються в перші тижні, коли протікає період адаптації до нового стану, і в останньому триместрі, коли наближається час пологів. Негативні переживання виявляються сильніше позитивних - наприклад, те, що на вулиці гуляють десятки мам з чудовою дітворою, не заспокоює вас, приклади «страшних» історій виявляються сильнішими. Спробуйте переконати себе: ви - це ви, і у вас все буде добре. Не ставайте заручниками чужих проблем. Кращий спосіб справитися зі страхом - заборонити собі думати про погане. Не приміряйте на себе чужі біди - живіть своє життя. Кожну вашу думку, будь вона погана або хороша, відчуває ваш малюк.
Другий триместр – найбільш сприятливий і стабільний період вагітності, майбутня мама успішно адаптувалась до нових умов життя. У психічно здорових жінок, зазвичай, психоемоційні розлади не виникають, токсикози до цього часу минають, фізичний стан нормалізується. За підтримки й турботи чоловіка та рідних жінка відчуває себе цілком щасливою людиною й не відчуває «емоційних сплесків» з кожного приводу. Однак досить часто спостерігаються депресивні реакції, які пов’язані із змінами зовнішності.
Вже наприкінці другого – початку третього триместру, у більшості вагітних жінок, в тій чи іншій мірі вираженості, виникає «синдром гніздування», тобто майбутня мама починає готувати оселю до появи в ній майбутньої дитини: оновлює інтер’єр, робить часті «генеральні прибирання», купує придане для малюка, заводить нові хобі (рукоділля, кулінарія тощо). У більшості випадків, виникнення «синдрому гніздування» є запорукою стійкого позитивного психоемоційного стану.
Досить складний період – це 7-9 місяці, коли психоемоційний стан порушується у близько 80% жінок. Вагітні, буває, заглиблюються в себе, «закриваються», стають невпевненими в собі. На початку триместру спостерігається феномен «занурення в дитину» – це поява нав’язливих думок про дитину, про можливі наслідки пологів, острах наявності патологій у малюка. Жінка стає дуже вразливою й тривожною, якщо справа стосується дитини. При наближенні пологів виникає страх пологової діяльності. Тому дуже корисно відвідати «Школу відповідального батьківства», почитати корисну літературу, подивитися спеціальні фільми, налаштувати себе на-позитив, адже і кваліфіковані лікарі, і близькі будуть поруч. Щоб не піддаватися поганому настрою, намагайтеся більше відпочивати, слухайте музику або дивіться цікаві, спокійні фільми, гуляйте в парку або просто полежіть, зручно влаштувавшись на дивані.
Особливості психоемоційного стану в пологах
Стан жінки перед пологами значно відрізняється від всіх інших періодів вагітності. Це стосується, перш за все, емоційної сфери. Настрій часто змінюється, постійна втома і дискомфорт під час сну призводять до безсоння, тому з`являються роздратування, сльози або апатія. Мабуть, самим головним, ключовим моментом, який визначає успішне розродження, є стабільний емоційний стан напередодні. Безумовно, страхи і тривожність повністю не зникнуть до самого моменту появи немовляти на світ. А з його появою прийдуть нові, раніше невідомі.
Під час пологів велике значення має психологічний стан жінки, який багато в чому визначає ступінь складності процесу, що відбувається. Позбавлення від страху, надмірної дратівливості і занепокоєння матиме позитивний вплив на породіллю та її немовля. Кваліфікований лікар буде чітко контролювати весь пологовий процес, відповідаючи на виникаючі питання, знижуючи тим самим рівень тривоги своєї пацієнтки.
Оскільки пологи регулюються нервовою та ендокринною системами, психологічний компонент тут відіграє важливу роль. Саме психологічний стан жінки в переважній більшості випадків визначає результат пологів. Гормональні й психічні процеси, що відбуваються в організмі породіллі, в свою чергу, впливають на її поведінку. Окрім того, потрібно враховувати, що поведінка жінки в пологах належить до безумовних форм поведінки, визначених генетично, і регульована несвідомою сферою психіки. Залежить вона і від того наскільки жінка психопрофілактично підготовлена до пологів, тобто наскільки жінка може розслабитись та зосередитись на власних відчуттях. Розслаблення м’язів, правильне дихання, положення тіла породіллі має надзвичайно важливе значення для благополучного народження дитини.
Вагомою допомогою породіллі є особливий стан її свідомості, який дозволяє жінці діяти і рухатись цілком інстинктивно та інтуїтивно, що не тільки полегшує пологову діяльність, а й є необхідним етапом формування материнської сфери особистості жінки.
Особливий вплив на психоемоційний стан породіллі справляє присутність партнера в пологах. Присутність чоловіка – батька дитини – під час пологів, його співпереживання дружині в настільки важливій для них обох події створюють ту неповторну канву родинної історії, що сприяє більшому зближенню подружньої пари і органічному входу в неї малюка. В майбутньої матері зростає відчуття безпеки, чоловік у настільки складний момент виступає в оберігаючій ролі. Це дозволяє йому з перших днів життя дитяти органічно включитися до процесу догляду за малюком, сприймати турботу про нього як природне заняття.
Чоловік, який підготовлений до пологів і бажає допомогти дружині в пологах, – самий кращий помічник. Разом з тим, досвід показує, що далеко не кожен чоловік може осилити таку відповідальну роль – роль помічника в пологах. Деякі проявляють по відношенню до пологів високу тривожність, навіть страх, хоча частенько не признаються в цьому. Це зовсім не означає, що вони погані чоловіки чи батьки. Так виявляється несвідомий опір, пов’язаний з власним досвідом народження. Саме тому в нашій країні особлива увага приділяється підготовці майбутніх батьків для участі в пологах – заняття в «Школі відповідального батьківства» проводяться в кожній жіночій консультації. На заняттях батьки, які самі виявляють бажання допомагати дружині в пологах. Вони навчаються елементарним правилам психологічної, фізичної допомоги, масажу тощо. Хоча, понад усе на момент пологів жінці потрібна саме психологічна підтримка.
У пологах чоловік бере активну участь. Він підтримує дружину емоційно і фізично. Лягають на його плечі і деякі моменти догляду за жінкою. Після народження немовля викладають на живіт матері. Батько сам перерізає пуповину і прикладає дитину до грудей мами, а потім бере малюка на руки. Якщо жінці проведено кесарів розтин і вона перебуває під наркозом, маля викладають на живіт татові. Так вони лежать, поки операція не закінчиться.
Власне, близькість партнерів виступає визначальним чинником психологічної готовності подружжя до пологів та сімейного життя з маленькою дитиною. Чуйність у взаємостосунках, позитивна прихильність партнерів, справжній інтерес до переживань іншого, прийняття партнера таким яким він є без оцінок, готовність співпереживати, щиро проявляти власні почуття, відкритість і спонтанність поведінки – визначають близькість пари.
Досвід сімейних пологів закарбовується в пам’яті кожного з батьків, наповнює осмисленністю їхнє життя, розвиває почуття любові, ніжності, відповідальності у партнерів. Це так важливо, оскільки щасливі батьки – головна умова в розвитку щасливих дітей.
Особливості психоемоційного стану в післяпологовий період:
Перший місяць-півтора після пологів є найбільш критичним в плані розвитку післяпологових психоемоційних розладів. Породіллі починають скаржитися на безсоння, тривогу, почуття втомленості, виявляють розлади настрою, страху. Потім, в залежності від виду розладу, до них можуть приєднатися підозріливість, сплутаність думок, плутаність мови, виказуються нісенітні нав’язливі ідеї, що стосуються здоров’я та благополуччя дитини тощо.
До факторів ризику післяродових порушень відносять:
- Різкі гормональні зміни в організмі жінки після вагітності;
- Ускладнення при пологах;
- Психосоціальний стрес, що супроводжує народження дитини.
Особливо значимими є такі психосоціальні фактори, як ставлення подружжя до вагітності; очікування, які вони пов’язують з появою дитини; наскільки щасливими є подружні стосунки. Чим гірше ставлення в сім’ї і менш бажаною є вагітність – тим вища частота психоемоційних порушень.
До групи ризику післяпологових психоемоційних розладів відносять:
- жінок, які народжують вперше;
- жінок, з суперечливим ставленням до вагітності;
- жінок, з афективною нестійкістю та коливанням настрою в передпологовому періоді;
- жінок, які мають обсесивно-компульсивні риси характеру;
- жінок з передменструальним синдромом в анамнезі;
- жінок зі спадковою обтяженістю по психічним розладам, перш за все, по розладам настрою.
